Ви наймолодша докторка фізико-математичних наук в Україні. Чи був у цьому шляху момент сумніву, коли хотілося зупинитися, і що допомогло продовжити рухатися далі?

Час наукових досліджень, результати яких увійшли до дисертації на здобуття наукового ступеня докторки наук, згадується мені як надзвичайно інтенсивний і водночас захопливий. Мені було дуже цікаво розв’язувати наукові проблеми з квантової теорії та працювати над науковими статтями. Проте навіть улюблена справа часом спричиняла втому. У такі моменти найбільше допомагала зміна діяльності: я брала до рук скрипку чи сідала за фортепіано.

Ви багато часу працюєте з молоддю. Чого вас навчила ця робота і що для вас у ній найцінніше?

Щире захоплення, допитливість і сміливість у прагненні до наукових результатів. Взаємодія між вченими та молоддю є надзвичайно важливою й взаємозбагачувальною. Я добре пам’ятаю, як у шкільні роки захопилася ідеєю займатися наукою завдяки своїм учителям. У пам’яті яскраво закарбувалися радісні емоції під час захистів наукових робіт на конкурсах Малої академії наук України. Саме тому у взаємодії з молоддю для мене найціннішою є можливість запалювати іскру зацікавлення, спостерігати, як вона переростає у стійкий вогонь — коли в учнів та учениць з’являється любов до предмета.

Що для вас складніше: працювати над розв’язанням задач чи пояснити основи квантової фізики людині без профільної освіти?

І те, й інше є непростим завданням. Пояснення основ квантової фізики широкому колу слухачів і слухачок потребує вміння знаходити влучні аналогії, пояснювати складні поняття доступною мовою, добирати саме ті слова та підходи, які найбільше відповідають рівню підготовки й інтересам аудиторії. Водночас надзвичайно важливо зберегти точність викладу, уникнути хибного розуміння та не втратити інтерес слухачів і слухачок. Проте, на мою думку, розв’язання актуальної, нової наукової задачі є процесом складнішим, адже це вимагає тривалих пошуків, дуже глибокого занурення, ґрунтовного знання результатів найновіших досліджень, а також творчих і нестандартних підходів.

Чи допомагає музична освіта мислити інакше в науці — наприклад, у пошуку рішень або поясненні складних ідей?

З власного досвіду переконалася, що музична освіта дуже допомагає в наукових дослідженнях. Щоби стати професійною музиканткою, необхідно багато й систематично працювати, щоденно вдосконалювати рівень майстерності. У цих процесах важливе поєднання глибокого мислення, аналізу, творчості та дисциплінованої рутини. Усі ці якості є надзвичайно важливими й у науковій роботі. Крім того, під час пошуку рішень і розв’язання складних задач я часто слухаю музику — вона допомагає глибше зануритися в науковий світ. Також я пишу наукові статті під музику. Такий підхід для мене ефективніший.

Що у квантовій фізиці викликає у вас щире захоплення, навіть після років роботи з цією темою?

Я щиро захоплююся стрімким розвитком квантових технологій і щорічним удосконаленням квантових комп’ютерів. Надзвичайно цікаво поряд із теоретичними дослідженнями — виведенням формул і пошуком нових закономірностей на папері — мати можливість проводити експерименти з квантових обчислень, реалізовувати власні квантові алгоритми на квантових процесорах і безпосередньо отримувати результати. Завдяки програмуванню на квантових комп’ютерах я відчуваю себе не лише фізикинею, а й частково експериментаторкою. Таке поєднання є для мене надзвичайно цікавим.