Як зміни клімату впливають на китів в Антарктиці?

Ми з колегами досліджуємо горбатих китів, які розмножуються поблизу екватора, а живляться в районі Антарктичного півострова. Стрімке потепління океану в цьому регіоні призводить до скорочення площі морського плавучого льоду. Водночас поява більшої кількості відкритої води дозволяє китам заходити у віддаленіші акваторії та довше затримуватися в місцях нагулу — саме це ми спостерігаємо в останні роки. Проте морський лід є необхідним для розмноження криля — основної їжі цих китів в Антарктиці. Зменшення площі льоду може призводити до зниження чисельності криля, а отже — і до браку їжі для китів. У співпраці з вченими з інших країн нам вдалося виявити зв’язок між кількістю криля та числом вагітностей у китів у наступні роки. Тож запаси криля в Антарктиці не є безмежними для китів.

Чи траплялися несподівані зустрічі або ситуації під час ваших спостережень, які змінили ваш погляд на китів?

Було чимало ситуацій, у яких кити мене вражали. Особливо запам’яталася перша зустріч із ними, коли ти усвідомлюєш, що поруч із тобою з океану виринає велетенська морська істота. Ти бачиш лише її частину, але розумієш, що реальний розмір тварини значно перевищує розмір твого човна. Мені доводилося бачити й так званих «сплячих» китів — тих, що добре наїлися й відпочивають, майже не реагуючи на наближення човна. Ідеальні спостереження — це коли кити продовжують займатися своїми справами, не змінюючи поведінки, і дозволяють вченим спостерігати за собою. Але траплялися й такі кити, що активно намагалися «познайомитися» з човном і навіть зазирали в нього, роздивляючись дослідників і дослідниць. Усе, що я дізнаюся про китів, викликає захоплення й водночас — усвідомлення їхньої вразливості.

Які нові технології або методи спостереження за китами в Антарктиді дозволяють дізнаватися про них те, чого раніше не могли помітити?

Використання дронів і фотограмметричних методів дозволяє досить точно вимірювати китів, визначати їхню вікову групу та ступінь вгодованості, не турбуючи тварин. Спеціально модифіковані дрони також дають змогу відбирати біологічні зразки й встановлювати мітки на китів. У дослідженнях усе частіше застосовують мультисенсорні мітки, які поєднують GPS-модуль, відеокамеру, акустичний рекордер, акселерометр, гіроскоп, магнітометр та деякі гідрологічні сенсори. Сучасні мітки можуть якісно записувати звук і відео, а чутливі сенсори надають детальну інформацію про поведінку китів і характеристики середовища, у якому вони живуть.

Як спостереження за китами допомагає краще розуміти процеси в океанах, а не лише життя самих тварин?

Морські ссавці є хижаками найвищого рівня, тому їхній стан є важливим індикатором здоров’я всієї морської екосистеми. Якщо кити менше «співають», худнуть, рідше народжують дитинчат — це сигнал про глибокі зміни в океані. Крім того, життєдіяльність китів впливає на середовище існування інших організмів. Одна з їхніх ключових екологічних функцій полягає в перерозподілі поживних речовин — азоту, фосфору та заліза. Фільтруючи тисячі тонн води, кити накопичують ці сполуки з їжі, а в процесі травлення перетворюють їх на простіші форми й повертають у середовище через екскременти, підтримуючи нижчі рівні ланцюга живлення.

Як ваша робота в екстремальних умовах Антарктиди змінила сприйняття океану і природи загалом?

Антарктида — це унікальний для нашої планети приклад місця, де можна побачити майже недоторканими не лише окремі заповідні зони, а й цілий континент. За винятком невеликої кількості наукових станцій і нечисленного автоматичного обладнання, цей простір виглядає мінімально зміненим людською діяльністю. Антарктика наочно показує, що океан здатний до самовідновлення, якщо дати йому спокій. Саме так сталося з деякими популяціями китів, які були майже знищені під час промислового китобійного промислу, а нині або вже відновилися, або ще перебувають у процесі відновлення.