Марина Шквиря
Багато років досліджує великих хижаків України: ведмедів, вовків, рисей. Співзасновниця «Ведмежого притулку Біла скеля», що рятує хижаків з неналежних умов утримання.
Як зміни в середовищі (ліс, клімат, діяльність людини) впливають на поведінку великих хижаків України?
В Україні дуже високий рівень руйнування природного середовища та слабке дотримання природоохоронного законодавства. Через це ведмеді, вовки й рисі потерпають від антропогенних змін екосистем, браконьєрства, попиту на утримання тварин у неволі, а також відсутності державного моніторингу та дієвих програм збереження. Окремим викликом є війна — як її прямі наслідки, так і опосередковані — зокрема фрагментація екологічних коридорів і складна економічна ситуація, що послаблює можливості охорони природи.
Чому саме ведмеді та інші великі хижаки захопили вашу увагу для дослідження?
Це так звані харизматичні види, і саме через висвітлення проблем їх охорони легше доносити до людей необхідність збереження природних екосистем загалом. Мій диплом і дисертація були присвячені екології вовка, тож я органічно продовжила працювати з цією групою видів.
Ви співзаснували «Ведмежий притулок Біла скеля» для порятунку хижаків із неналежних умов утримання. Як виникла ідея створення притулку і які головні цілі ви перед собою ставите?
Ми з моїм чоловіком і колегою багато працювали в проєктах із дослідження хижаків у природі й зрозуміли, що однією з ключових проблем для охорони цих видів є незаконне та некомпетентне утримання тварин у неволі. Саме тому ми створили фонд і притулок — щоби працювати над удосконаленням системи реабілітації диких тварин в Україні та займатися просвітництвом. Наша мета — не лише рятувати окремих тварин, а й змінювати ставлення до них і сприяти збереженню видів у природі.
Можете пригадати найкумедніші або найнеочікуваніші ситуації, які траплялися під час роботи в полі?
На одному зі стаціонарів у степовому заповіднику я кілька днів не могла знайти слідів вовків, тож вирішила влаштувати собі вихідний. Зранку вийшла з будиночка лісництва з кавою, щоб трохи відпочити, і побачила, як за кілька сотень метрів зграя вовків спокійно йде по своїх справах. Їхній постійний маршрут проходив зовсім поруч — так само як і їхнє лігво, що з’ясувалося пізніше.
Що найбільше вам подобається в роботі зоологинею?
Наразі мені найбільше подобається практичний фідбек — зміни в законодавстві, до яких ми доклали свою експертизу, ефект синергії між науковою базою та активізмом, а також ті врятовані тварини, які тепер живуть своє повноцінне тваринне життя.
Попередня історія