науковий метод

платформа для популяризації наукового підходу


і якісної комунікації на теми науки та медицини,


зокрема щодо COVID-19

/ про проєкт /

про проєкт

Неправдива історія в середньому досягає 1500 людей в шість разів швидше, ніж правдива. Про це говорить найбільше дослідження щодо розповсюдження неправдивих новин онлайн. На кому відповідальність?
На тих людях, що стрімко роблять перепости? Чи на лідерах думок? Чи на першоджерелах — медіа і журналістах зокрема?
Паніка та кількість фейкових новин навколо COVID-19 продемонструвала наслідки несерйозного підходу до створення та поширення матеріалів на цю тему.

Разом з Інститутом масової інформації ми опитали 100 журналістів зі всієї України, які пишуть чи знімають сюжети на теми науки, медицини, здоров’я. Виявилось, що:

— майже 65% опитаних шукають додаткову інформацію в інтернеті, а 55% звертаються до першоджерела;

— при цьому 73% опитаних беруть коментарі в експертів, але разом з тим лише 21% мають контакти тих, до кого саме вони можуть звернутись для перевірки інформації;

— ще майже 30% отримують контакти від свого медіа, а 26% доводиться щоразу шукати потрібного експерта;

77,5% опитаних вважають, що українські медіа недостатньо висвітлюють наукові та медичні теми;

— майже абсолютна більшість стверджує, що для створення якісних та достовірних матеріалів їм не вистачає контактів профільних експертів та базових знань, як саме висвітлювати теми науки, медицини й здоров’я.

Щоб розв’язати цю проблему, організація INSCIENCE створює платформу «НАУКОВИЙ МЕТОД» у партнерстві з науковцями та журналістами науково-популярних та суспільних медіа, яка може стати корисним інструментом для всіх, хто працює з інформацією, зокрема на теми медицини та науки.

на нашій платформі ви знайдете:

Гайд, як створювати якісні науково обґрунтовані матеріали та дописи у соціальних мережах

Відкриту базу науковців, до яких можна звернутися за науково обґрунтованим коментарем та перевірити інформацію на тему науки та здоров’я

Відеолекції з вченими, блогерами та журналістами

Маніфест для медіа, блогерів та всіх, хто працює з інформацією, який можна підписати із зобов’язанням якісно, глибоко та ґрунтовно підходити до роботи з інформацією

Гайд як створювати якісні науково обґрунтовані матеріали та дописи у соціальних мережах на теми науки та медицини, зокрема щодо COVID-19

Джерела. У матеріалів на теми науки та медицини, зокрема COVID-19, мають бути авторитетні джерела інформації. Найкраще, якщо це статті, опубліковані в рецензованих наукових журналах. На кшталт Science, Nature, The Lancet, Plos One, The BMJ та інших.

Цитування дослідження можна подивитися за базою Scopus. Якщо в цій базі немає, то це або зовсім свіжа стаття, яку ще не додали, або вона опублікована в журналі сумнівної якості. Що більше цитують дослідження, то краще. Будьте уважні, позаяк Google Scholar індексує все, то велика кількість цитувань там не завжди є показником якості.

Не варто надавати великого значення одиничним дослідженням. Вони не завжди проходять перевірку часом та інших науковців. Ще менше варто довіряти власному досвіду, коли ми говоримо про науково-популярні матеріали.

Підпишіться на розсилки наукових новин від великих світових редакцій, яким можна довіряти. Наприклад, New York Times, The Economist, Wired Science.

Різні погляди. У темах науки та медицини не всі погляди рівнозначні. Це – головна відмінність текстів про науку, медицину, здоров’я від, наприклад, текстів про політику. Не можна прирівнювати думку лікаря та антивакцинатора.

Якщо хочете показати різні погляди на теми, то, наприклад, про COVID-19 можна спитати коментар у лікаря, директора лікарні, який розподіляє гроші на ІВЛ-и, поліції, яка забезпечує охорону пацієнтів, та мера, який знає ситуацію по місту. Якщо це матеріал про любов, то коментарі можна взяти у генетика, нейробіолога та хіміка.

До матеріалів варто залучати експертів, що можуть допомогти краще розібратися у ситуації й шукати саме експерта з потрібної вам теми. На сайті є база вчених та медиків, які є фахівцями з різних тем. Також експертів можна шукати на сайтах Міністерства освіти і науки, “Куншт”, у підбірці Антона Сененка. .

Пояснюйте складні речі по черзі – від простого до складного. Додавайте висновки. До будь-якої теорії наводьте її практичне застосування, приклади з життя. Додайте базову інформацію, що необхідна для розуміння подальшого тексту (навіть якщо це здається очевидним)..

Перевіряйте навіть науковців і навіть себе. Усі ми люди, можемо обмовитися, переплутати факт або число.

Найсильніші висновки – ті, що читач робить самостійно. Замість того, щоб дати власну оцінку, краще проілюструвати властивість за допомогою фактів та підвести читача до власних висновків. Замість «високотехнологічний» сказати, що матеріал найтонший та найтвердіший у світі.

/ відеолекції /

відеолекції

Ціна погано підготовленої новини — життя людини 2020

Як медіа розповідати про COVID-19? Як журналістам створювати цікаві матеріали, бути водночас агресивними й обережними у подачі інформації та суворо дотримуватися достовірності фактів?.

Автор:

Катерина Булавінова, лікарка, медична експертка Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україніь

Науково-популярна журналістика: як це працює
2020

Де шукати авторитетні джерела та як знайти свіже дослідження, якому можна довіряти? Завдяки чому “оживити” науково-популярну статтю? Як знайти науковця, який прокоментує матеріал? Як пояснити складні явища та до чого тут “стовбур”?

Автор:

Кирило Безкоровайний, співзасновник науково-популярного журналу “Куншт”

Як готувати та споживати здорову інформацію 2020

Як відбувається наукове дослідження? Де брати якісну інформацію та як належно її інтерпретувати? Що важливо знати журналісту для співпраці з науковцями? Три головні правила для захисту від інфекційних небезпек..

Автор:

Олена Лівінська, мікробіологиня, засновниця проєкту “Мікроб і я”, кандидатка біологічних наук

Як пізнавати світ науковим методом 2020

Як журналістам та блогерам бути в контексті української та світової науки? Чому принцип балансу думок не працює для висвітлення наукових тем? Як дивитися на звичні речі науковим поглядом та цікаво розповідати про науку?.

Автор:

Артем Албул, блогер, автор науково-популярного каналу "Клятий раціоналіст", популяризатор науки

/ база експертів та експерток /

база експертів та експерток

Марія Павловська

морська мікробіологиня, наукова співробітниця Національного антарктичного наукового центру

Іванна Небор

Українська  ЛОР лікарка, research fellow in Otolaryngology, USA

Олена Лівінська

мікробіологиня, засновниця інформаційної науково-популярної платформи “Мікроб і Я”

Мікробіологія, мікроорганізми, молочнокислі бактерії, молочні продукти, йогурти, пробіотики, мікробіом, гігієна, інфекції, мікроби, антибіотики, дезінфектанти, харчування,  здоров’я

Оксана Півень

генетикиня, докторка біологічних наук

Молекулярна генетика, ембріональний розвиток серця, гіпертрофія серця, молекулярна генетика серця, нокаут генів, CRISPR-Cas 9, перепрограмування клітин, стовбурові клітини, генна інженерія, застосування модельних тварин, трансгенні технології, трансгенні тварини

Сергій Данилов

нейрофізіолог, СЕО компанії Beehiveor

нейробіологія та біологія поведінки, етологія, нейропсихологія, фізіологія, дослідження рухів очей, функціональна асиметрія мозку, психофізіологія, автоматизація аналізу поведінки, нейромаркетинг

Олександр Коляда

генетик, науковий директор лабораторії Діаген

Старіння, генетика, ковід, коронавірус, генетичні тести, старіння, геронтологія, довголіття, здоровий спосіб життя

Нана Войтенко

нейрофізіологиня, зав.відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, докторка біологічних наук

Нейрофізіологія,  сигнали нашого мозку, розвиток мозку, емоції, воля сон, біль, харчування та мозок, хвороби мозку та нервової системи; клітинні та молекулярні механізми роботи мозку; популяризація науки.

Олеся Гетьман

сімейна лікарка, КМН, приватна медична практика, медичний керівник

сімейна медицина; Первинна медична допомога; Амбулаторна медична допомога; ПревентЕйдж АнтиЕйдж 4П медицина, персоналізована, превентивна, предиктивна, партисипативна;

Наталія Атамась

зоологиня, кандидатка біологічних наук

зоологія, екологія, охорона природи.

/ маніфест на підтримку якісної комунікації /

маніфест на підтримку якісної комунікації

Я піклуюсь та піклуватимусь про свого читача/глядача/ слухача і не публікую/поширюю та не буду публікувати/поширювати псевдонаукові дані та видавати їх як достовірні.

Я зобов’язуюсь регулярно перевіряти інформацію, працюючи над матеріалом, знаходити та давати посилання
на першоджерело інформації та звертатись до наукових експертів, а не покладатись тільки на Інтернет.

Я обіцяю боротися з дезінформацією та критично підходити до будь-яких даних, що отримаю, аби не поширювати навмисно чи ненавмисно фейки.

підписати маніфест

/ лідери думок, які нас підтримують /

лідери думок, які нас підтримують

з нами на бік правди та науковий ґрунт стали

приєднуйся та підписуй Маніфест

У світі, де так багато неправди, твоє слово має значення.
Комунікуй якісно!
Поширюй перевірене!
Пиши без брехні!

наші партнери