Не “просто подихай”: як надати першу допомогу при різних емоційних станах

Опубліковано: 13.06.2022

Під час воєнних дій наша психіка перебуває в постійному напруженні та стресі. Якщо людину поруч з вами «накрило» емоціями, буде корисним знати мінімальний набір прийомів першої психологічної допомоги від Центру громадського здоров’я.

Універсальні загальні елементи першої психологічної допомоги:

залишайтеся поруч з людиною, яка потребує допомоги;

активно та уважно слухайте людину;

поважайте почуття інших — ставтеся без упередження до того, що вам кажуть;

проявіть турботу та надайте практичну допомогу.

Якщо людина відчуває страх:

→ Покладіть руку на зап’ястя постраждалого — це буде сигналом, що ви поруч.
→ Заохочуйте постраждалого дихати глибоко та рівно, в одному з вами ритмі.
→ Якщо потерпілий говорить – слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння та співчуття. 
→ Зробіть людині легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла.

Ознаки ступору:

різке зниження або відсутність довільних рухів та мови;

відсутність реакцій на зовнішні подразники (шум, світло, дотик);

застигання в певній позі, стан повної нерухомості.

Якщо у людини ступор:

→ Підійдіть до людини, повільно візьміть за руку і запросіть піти разом з вами. Використовуйте фрази: «Тобі не можна залишатися тут», «Тобі потрібна допомога» тощо.
→ Зігніть постраждалому пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні.
→ Тихо, повільно та чітко говоріть потерпіломуна вухо те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Необхідно добитися реакції людини та вивести її з заціпеніння.

Якщо людина плаче:

→ Не залишайте її одну. 
→ Встановіть фізичний контакт із постраждалим (візьміть за руку, погладьте по голові). Дайте відчути, що ви поряд. 
→ Застосовуйте прийоми активного слухання: періодично вимовляйте «ага», «так», кивайте головою, повторюйте за людиною уривки фраз, говоріть про свої почуття та почуття постраждалого.
→ Не намагайтеся заспокоїти постраждалого. Дайте йому можливість виплакатися й виговоритися. 

Якщо в людини істерика (ознаки: надмірне збудження, безліч рухів; мова емоційно насичена, швидка; крики, ридання):

→ Видаліть глядачів, створіть спокійну обстановку. Необхідно залишитися з потерпілим наодинці, якщо це є безпечним для вас. 
→ Впевнено говоріть із постраждалим короткими фразами («Випий води», «Умийся»).
→ Після істерики укладіть постраждалого спати. 

Якщо людина має панічну атаку:

→ Попросіть людину сісти, опустити голову, впертись ногами в підлогу та зосередитись на диханні.
→ Перемкніть увагу людини – наприклад, попросіть розказати про те, що вона бачить та чує.

Якщо людина має неконтрольоване нервове тремтіння:

→ Заберіть людину зі стресового оточення та прямого чуттєвого контакту.
→ Дозвольте постраждалому описати, що він пережив. 
→ Забезпечте людину базовими потребами: фізична безпека, вода, туалет тощо.
→ Постраждалого не можна обіймати чи притискати його себе, укривати чимось теплим або заспокоювати та говорити, щоб він узяв себе в руки. 

 Якщо людина поводить себе агресивно:

→ Зведіть до мінімуму кількість присутніх.
→ Дайте людині можливість випустити емоції.
→ Доручіть роботу, пов’язану з високим фізичним навантаженням. 
→ Будьте  доброзичливими. 
→ Намагайтеся розрядити ситуацію смішними коментарями або діями.

Автор/ка:

Анастасія Вишневська