Апокаліпсис (не) сьогодні. Як діяти при радіаційній небезпеці?

Опубліковано: 25.08.2022

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ще ніколи апокаліпсис не здавався таким близьким. Розмови то про аварію на ЗАЕС, то про застосування тактичної ядерної зброї. Імовірність всіх апокаліптичних сценаріїв залишимо експертам та експерткам. А ми разом з радіобіологинею, кандидаткою біологічних наук та експерткою проєкту Chornobyl Insight Катериною Шавановою розповідаємо, що можуть зробити цивільні у разі ядерної загрози.

Базова підготовка

Те, що працює найефективніше, — доволі прості речі. Ці рекомендації вам відомі ще з 24 лютого (а може й раніше).

Вам необхідно:

  • → стежити за сигналами повітряної тривоги (у разі ядерної загрози він може відрізнятись);
  • → не виходити з приміщення або укриття до офіційного сповіщення відповідних органів;
  • → міцно закрити вікна, корисним також буде заліпити всі щілини скотчем;
  • → попередньо зробити запас води та їжі в герметичному пакуванні хоча б на три дні; 
  • → дотримуватись офіційних рекомендацій, читати новини лише в перевірених джерелах інформації.

Корисним буде підписатись на сторінку Державного науково-технічного центру з ядерної безпеки.

Якщо під час вибуху ви перебували на вулиці, то, після того як дістались укриття, слід зняти одяг, запакувати його (наприклад, у поліетиленові мішки) та прийняти душ із милом. Волосся також потрібно помити. Якщо води в укритті немає, хоча б протріть відкриті ділянки шкіри вологими серветками або вологим рушником.

Після факту вибуху у вас буде орієнтовно 10 хвилин, щоб знайти надійне укриття. 

Потрібно розуміти, що багато смертей стається вже саме від вибуху. Радіація це додаткова небезпека. Уявімо, що радіація це пил. Вам потрібно захистити себе від цього пилу. Тому якщо вода то лише перевірена і з пляшок. Їжа з герметичного пакування”, — каже Катерина Шаванова. 

Науковиця пояснює, що термін перебування в укритті може залежати від багатьох факторів. Зокрема:

  • → як далеко від епіцентру вибуху ви перебуваєте;
  • → куди дмухає вітер;
  • → як проходить операція з ліквідації наслідків тощо.

Чи треба мені пити йод?

Вам не треба пити йод у вигляді антисептика. Що може бути помічним — так це калію йодид, який варто прийняти після офіційного сповіщення органів влади. Тобто пити профілактично цей препарат НЕ потрібно.

Захистити калію йодид зможе лише один орган: щитоподібну залозу.

МОЗ рекомендує приймати такі дози йодиду калію:

— діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;
— діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
— діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;
— підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують грудьми — 125 мг.

Людям старшим за 40 років калію йодид не призначають.

У рідкісних випадках можуть порадити повторний прийом. Але це слід робити, тільки якщо вийдуть такі поради для вашого регіону. 

Центр з радіаційної безпеки пояснює, що “прийом препаратів йодиду калію дієвий тільки у випадку аварії на АЕС із підтвердженим викидом радіоактивних речовин із наявністю радіоактивного йоду за умов, що радіоактивна хмара гарантовано опиниться в регіоні вашого знаходження. 

За даними досліджень, при прийнятті йодиду калію відразу після надходження радіоактивного йоду, доза опромінення щитоподібної залози знижується у 20 разів, через годину після надходження — принаймні в 10 разів, через 2 години — у 4 рази, через 3 години — лише вдвічі, через 15 годин — не більше 20%”. 

Якщо у вас є проблеми з щитоподібною залозою, слід обговорити дозування з ендокринологом/инею. Проте точно не розглядайте цей препарат як чарівну пігулку. Цілком можливо, що ви будете так далеко від місця аварії, що вона вам і не знадобиться.

Чи можу я ще щось зробити?

Так. Зберігати спокій та працювати над своєю медіаграмотністю. Це важливо, бо якщо аварія такого масштабу таки трапиться, рівень дезінформації буде просто термоядерним.

Наразі ризики ядерної катастрофи доволі низькі. А мати під час війни запас консервів та води — це завжди хороша ідея.

Автор/ка:

Наталія Бушковська

Залучений/на експерт/ка

Катерина Шаванова

Ключові слова

Більше за темою:

Серцево-легенева реанімація: навички, які можуть врятувати людину

Автор/ка: Інструкторська команда організації FAST

Іграшка, яка цокає, та дроти, що тягнуться на десятки метрів. Як розпізнати вибухонебезпечний предмет і зберегти життя?

Автор/ка: Олександра Лозовик

Немає світла, але є газовий пальник — що приготувати?

Автор/ка: Наталя Бушковська

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: