Лікування від сказу не існує: чим він загрожує та як уберегтися

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Наприкінці червня один зі спальних районів Києва закрили на карантин через випадок сказу: у місті була виявлена хвора куниця. Декілька днів до цього міська влада повідомляла про безпритульного кота, у якого також знайшли цю інфекцію. Зараз державні органи вживають всіх необхідних заходів, щоб нормалізувати ситуацію, проте загроза розповсюдження залишається.

То що це взагалі таке, цей сказ? Чим він такий небезпечний і як його лікувати? На ці питання нам відповіла інфекціоністка, педіатриня та співавторка книги про дитяче здоров‘я «Мамо, тато, не хвилюйтеся!» Олена Луцька.

Що таке сказ?

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Вірус викликає своєрідний енцефаліт зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. Якщо постраждалому або постраждалій своєчасно не надати кваліфіковану медичну допомогу, смерть неминуча.

Як передається вірус?

Найчастіше людина може заразитися вірусом сказу від тварин. Після укусу чи ослинення (особливо небезпечним є потрапляння зараженої слини на відкриті рани, навіть маленькі подряпини та слизові оболонки) вірус може жити в організмі без проявів хвороби 1-3 місяці. Але є дані, що вірус може не проявлятися  рік і більше.  Існують навіть повідомлення про виникнення хвороби аж через 25 років після інфікування.

Назва хвороби походить від слова «біс»: у давнину вважалося, що причиною захворювання є одержимість злими духами.

Виділяють 3 стадії цієї хвороби:

Перша – провісники.

Друга – збудження.

Третя – параліч.

Перша – провісники.
На цій стадії рубець, який залишився від укусу, починає турбувати: червоніє, свербить, болить, сіпається. Може хвилювати безпричинна тривога та/або туга, порушуватися сон, боліти голова, з’являтися підвищена чутливість до яскравого світла та гучних звуків. Людина може уникати спілкування або стати відлюдкуватою та грубою.

Друга – збудження.
Зазвичай настає через 1-3 дні від початку хвороби.
Людина стає неспокійною, прискорюється серцебиття. Мучить спрага, але людина не може пити через рефлекторне скорочення м’язів горлянки і гортані – з’являється страх води. Навіть звук води або згадка про неї може викликати цей симптом. 

Далі виникають судоми – можуть починатися навіть через рух повітря, гучні звуки та яскраве світло. На цій стадії часто зустрічається лихоманка – температура тіла підвищується до 40-41 градусів Цельсія. З’являються галюцинації, марення та почуття страху. Людина стає агресивною, підвищується слиновиділення.

Третя – параліч.
Через 3-4 дні може настати стадія паралічів. Людина заспокоюється, але з’являються судоми м’язів очей, нижніх кінцівок, а також виличних м’язів (“відвисла щелепа”). Особистість руйнується. Настає параліч дихальних м’язів, а через це – смерть. Болісна і неминуча. На YouTube є документальне відео такого медичного випадку (попереджаємо — відео шокує! Не рекомендуємо переглядати вагітним, дітям та людям із нестабільною психікою).

Лікування від сказу не існує. Якщо з’явилися симптоми, то результат зумовлений – він завжди летальний.

Останнім часом багато говорять про так званий Мілуокський протокол лікування, ​​коли хворого вводять у штучну кому і застосовують противірусні препарати. Але дослідження досить суперечливі та опрацьовані недостатньо.

Чи передається сказ від людини до людини?

Людина – це теж теплокровна тварина. Тож, за умови контакту з хворим, імовірність заразитися існує. Та можливо це тільки тоді, коли вже є клінічні прояви сказу. Поки симптоми не проявляються, перебування поруч та взаємодія з інфікованою людиною чи твариною – безпечні.

Як надавати постраждалому першу допомогу?

Протокол надання першої допомоги за рекомендаціями МОЗ України:

1. Промити рану або місце контакту зі слиною під проточною водою з милом протягом 15 хвилин. Це потрібно, щоб максимально змити вірус, якщо він все ж таки потрапив в організм. Обробити краї  рани антисептиком.

2. Якщо тварина, яка вкусила постраждалого, домашня, потрібно викликати поліцію і скласти адмінпротокол, де будуть вказані всі дані хазяїна і тварини. Їх потрібно передати в травмпункт, щоб встановити за твариною спостереження. 

3. Звернутися в травмпункт і обов’язково розпочати вакцинацію. Навіть якщо вкусила домашня тварина,  вакцинацію слід робити. Якщо тварина залишається здоровою на 10-й день і ветеринар це підтверджує, лікар може прийняти рішення про припинення курсу вакцинації.

Як скоро треба звернутися до лікаря після того, як трапився інцидент? Чи є якась залежність від місця зараження? Наприклад, якщо ближче до голови, то треба скоріше звертатися по допомогу. 

Потрібно звернутися по допомогу якнайшвидше – і немає значення, куди саме вкусила тварина. 

Місце укусу має значення для визначення об’єму допомоги: наприклад, якщо укус трапився в обличчя/голову/промежину, то вводять не тільки вакцину, а й імуноглобулін. Категорію ушкодження та об’єм профілактики визначає лікар в травмпункті.

Як лікується сказ? Куди можна звернутися по професійну допомогу?

Сказ не лікується. Лікарі можуть тільки полегшити страждання, якщо своєчасно не була проведена вакцинація. Це завжди реанімаційне відділення, бо це дуже важке захворювання. Воно завжди смертельне, тому щеплення – обов’язкове.

Скільки триває курс вакцинації? 

Щеплення від сказу – це звичайна внутрішньомязова ін’єкція. Графік зазвичай такий:

1-ша доза  – День 0 (день, коли стався інцидент)  
2-га доза  – День 3
3-тя доза  – День 7
4-та доза  – День 14
5-та доза – День 28

Як бачите, ніяких “40 уколів в живіт” не існує 🙂

Що робити, якщо у травмпункті вам відмовляють робити щеплення?

Пам’ятайте: щеплення після укусу, неважливо домашньою чи дикою твариною, потрібно починати негайно. Різниця між цими випадками полягає тільки в тому, що за домашньою твариною можна спостерігати і припинити вакцинацію, якщо на 10 день ветеринар зафіксував, що тварина здорова. Це не стосується бродячих та диких тварин.

Коли вам відмовляють у вакцинації й рекомендують “пошукати ту собаку” або “перевірити, чи немає мертвих тварин у тій зоні”, пам’ятайте, що ціна зволікання – ваше життя.

Якщо вам відмовляють у щепленні:

  • → Можна посилатися на наказ МОЗ України № 205 15.04.2004 ”Про удосконалення заходів профілактики захворювань людей на сказ” та позицію ВООЗ.
  • → Вимагайте письмову довідку, де буде вказано, що вам відмовлено у щепленні. Діагноз у ній має звучати як  “укушена рана”.
  • → Зверніться до завідувача/ки відділенням/головного лікаря/ки.
  • → Зателефонуйте на гарячу лінію МОЗ або НСЗУ, щоб зафіксувати відмову.
  • → Вакцинуйтеся в іншому травмпункті, якщо вам відмовляють там, куди ви звернулися.

Як доглядати за хворим після щеплення?

Вакцинація проводиться амбулаторно. Спеціального догляду людина не потребує. Якщо буде боліти місце уколу або буде температурна реакція – найчастіші реакції на щеплення – можна прийняти парацетамол або ібупрофен.

 А от введення імуноглобуліну в Україні передбачає госпіталізацію.

Чи потрібно превентивно робити щеплення від сказу разом з усіма іншими обов’язковими вакцинами?

Профілактика сказу до укусу, так звана пре-експозиційна профілактика, показана лише людям, які знаходяться в групі ризику, а саме: ветеринари, мисливці, військові, мандрівники, діти, які мають ризик контакту з безпритульними тваринами.

У цих випадках схема вакцинації може змінитися:

1-ша доза – День 0 (день, коли стався інцидент)  
2-га доза – День 7
3-тя доза – День 28

1-ша ревакцинація – через 1 рік, а подальші – кожні 5 років.

Як ще можна захиститися від сказу?

Найпростіший захист – уникнення контакту з інфікованими тваринами. Не чіпайте їх і, за можливості, уникайте зон, де вони можуть мешкати. Адже, наприклад, зграї диких собак можуть захищати свою територію і напасти першими. У таких випадках, на жаль, слідкувати за станом здоров’я тварини неможливо. Як і визначити, чи вона інфікована вірусом сказу..

Також варто навчити дітей не чіпати безпритульних тварин – навіть, якщо це котик, якого всі знають у вашому дворі.

Якщо маєте домашніх улюбленців, обов’язково вакцинуйте їх за графіком щеплень.


Автор/ка:

Марія Медловська

Залучений/на експерт/ка

Олена Луцька

Більше за темою:

Поговоримо про паразитів! Але не росіян, а глистів

Автор/ка: Наталія Бушковська

(Не) дитяча хвороба: як уберегтися від паротиту, більш відомого як “свинка”

Автор/ка: Дарина Дмитрієвська

Хвороба одна — збудників багато: вся правда про менінгіт

Автор/ка: Наталія Бушковська

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: